Юрій Омелюх
Всі, хто бачив в коридорах лікарні скорченого хлопця на колясці, ніколи не
забудуть його очей. Бо очі Юри Омелюха це суцільний біль. Цей біль не
відпускає його ні в день ні вночі. Чим цей молодий хлопець завинив, що має
терпіти такі страждання через примху п’яного офіцера? Про себе Юра
розповідає небагато – народився у 1993 році у смт. Луків Волинської обл,
Турізького р-ну. Закінчив Володимир-Волинський електротехнічний коледж,
та за спеціальністю не встиг попрацювати жодного дня. Коли почалась війна,
зразу пішов в ЗСУ контрактником. «В учебці був у Липниках, там і присягу
прийняв – розповідає Юра. Спочатку був стрільцем, а потім кулеметником і
поїхав в жовтні в АТО під Волноваху, де був 152-й ОРЛВ. Тут відслужив в
загальному 7 місяців, по 2 місяці, потім ротація і назад, виконували бойову
задачу, стояли на блок-постах. 152-га і зараз там стоїть. Місцеві нас не
сприймали … не хочу про це говорити, вибачте. Останній раз приїхав 17
січня з АТО в частину, а 21 лютого отримав вогнепальне поранення від
офіцера, коли я був в наряді в частині. Він був черговим підрозділу
(заступав). Я йому зробив зауваження прибрати зі столу пістолет (так як
офіцер був п’яний і тим пістолетом клацав). Тоді він взяв, прямо на очах у
мене зарядив і вистрілив мені в живіт, я навіть не встиг зрозуміти що
сталося».
А сталося наскрізне поранення печінки з відірванням жовчного міхура,
наскрізне поранення 12 персної кишки, гідронефроз нирки і попадання кулі в
хребет. Кулю витягли під час операції, яку зробили в Ковелі, туди доставили
Юрка. А потім був львівський госпіталь, де хлопець лікується і нині. З 23
лютого 2016 року тут проведено 4 операції в нейрохірургічному відділенні –
дві на 12-персну кишку і дві на хребет. Після останньої стало легше. В ногах
від хребта у нього дуже сильні болі. Вони постійні і вдень і вночі. Юрчикові
колять обезболюючі по 10 уколів в день, сильніші на ніч, слабші на день.
Коли недавно госпіталь відвідували Олена, Олександр Бать та пані
Мирослава, вони познайомились з Юрою і мали можливість також
поспілкуватися з лікуючим спеціалістом Юри – Сергієм Васильовичем
Івановим, який запевнив, що робиться все можливе, щоб вилікувати бійця.
«Наше головне завдання на теперішній час – зняти болі. Ми шукаємо
засоби», – сказав лікар.
Ми також будемо шукати засоби допомогти Юрі подолати біль і одужати. ПБ
51 68 75 72 68 71 на ім’я Юрія Леонідовича Омелюха.