Юрій Омелюх

img_5178Всі, хто бачив в коридорах лікарні скорченого хлопця на колясці, ніколи не

забудуть його очей. Бо очі Юри Омелюха це суцільний біль. Цей біль не

відпускає його ні в день ні вночі. Чим цей молодий хлопець завинив, що має

терпіти такі страждання через примху п’яного офіцера? Про себе Юра

розповідає небагато – народився у 1993 році у смт. Луків Волинської обл,

Турізького р-ну. Закінчив Володимир-Волинський електротехнічний коледж,

та за спеціальністю не встиг попрацювати жодного дня. Коли почалась війна,

зразу пішов в ЗСУ контрактником. «В учебці був у Липниках, там і присягу

прийняв – розповідає Юра. Спочатку був стрільцем, а потім кулеметником і

поїхав в жовтні в АТО під Волноваху, де був 152-й ОРЛВ. Тут відслужив в

загальному 7 місяців, по 2 місяці, потім ротація і назад, виконували бойову

задачу, стояли на блок-постах. 152-га і зараз там стоїть. Місцеві нас не

сприймали … не хочу про це говорити, вибачте. Останній раз приїхав 17

січня з АТО в частину, а 21 лютого отримав вогнепальне поранення від

офіцера, коли я був в наряді в частині. Він був черговим підрозділу

(заступав). Я йому зробив зауваження прибрати зі столу пістолет (так як

офіцер був п’яний і тим пістолетом клацав). Тоді він взяв, прямо на очах у

мене зарядив і вистрілив мені в живіт, я навіть не встиг зрозуміти що

сталося».

А сталося наскрізне поранення печінки з відірванням жовчного міхура,

наскрізне поранення 12 персної кишки, гідронефроз нирки і попадання кулі в

хребет. Кулю витягли під час операції, яку зробили в Ковелі, туди доставили

Юрка. А потім був львівський госпіталь, де хлопець лікується і нині. З 23

лютого 2016 року тут проведено 4 операції в нейрохірургічному відділенні –

дві на 12-персну кишку і дві на хребет. Після останньої стало легше. В ногах

від хребта у нього дуже сильні болі. Вони постійні і вдень і вночі. Юрчикові

колять обезболюючі по 10 уколів в день, сильніші на ніч, слабші на день.

Коли недавно госпіталь відвідували Олена, Олександр Бать та пані

Мирослава, вони познайомились з Юрою і мали можливість також

поспілкуватися з лікуючим спеціалістом Юри – Сергієм Васильовичем

Івановим, який запевнив, що робиться все можливе, щоб вилікувати бійця.

«Наше головне завдання на теперішній час – зняти болі. Ми шукаємо

засоби», – сказав лікар.

Ми також будемо шукати засоби допомогти Юрі подолати біль і одужати. ПБ

51 68 75 72 68 71 на ім’я Юрія Леонідовича Омелюха.