Юрій Ляшенко

Юрій Степанович Ляшенко, 1972 року народження, попав

на війну з третьою хвилею мобілізації. Кулеметник 128-ї бригади гірсько-

пехотного батальону.

Юрій є земляком нашого великого поета Тараса Шевченка – він

народився в с. Моринці Звенигородського району Черкаської області.

Справжній патріот своєї Батьківщини, Юрій не вагаючись пішов

захищати оспівану поетом рідну землю, шевченківський край.

В АТО перебував на протязі пів року, 10 лютого вже мала бути ротація,

Юрія чекали вдома, адже на 14 лютого, на день закоханих, було заплановане

весілля його улюбленої донечки. Не судилося … Весілля довелося відкласти,

дружина мчить у потязі до свого чоловіка і ридає всю дорогу, завчасно, щоб

не показати йому своїх сліз …

Батальон, де служив Юрій, брав участь у боях під Чернухіно, де з 30

січня 2015 р. загострилася обстановка. Він розповідає: «6 лютого на нас пішли

російські танки, це росіяни, я бачив їх, – як от зараз бачу вас, танки російські,

я їх бачив, – хвилюється Юра, – хай там Путін не розповідає, ніби їх немає!

Серед наших були великі втрати, багато поранених повивозили, та багато ще

залишилось, були й 200-ті. Село було повністю розбомблене, сховатися не

було де. Снайпер попросив мене щоб я зі своїм кулеметом вивів його на

точку. Ми лише підійшли і тут нас накрило… вдарили з РПГ, він 200-й, а

мені відірвало ногу». Хлопці підібрали Юру і повезли до Дебальцевого, як

він каже – «їхав всю дорогу в обнімку з 200-м, щоб як будуть обстрілювати,

то хоч якийсь захист був», звідти – до Артемівська і далі до Львова у

військовий госпіталь ЗОК.