Юрій Ляшенко
Юрій Степанович Ляшенко, 1972 року народження, попав
на війну з третьою хвилею мобілізації. Кулеметник 128-ї бригади гірсько-
пехотного батальону.
Юрій є земляком нашого великого поета Тараса Шевченка – він
народився в с. Моринці Звенигородського району Черкаської області.
Справжній патріот своєї Батьківщини, Юрій не вагаючись пішов
захищати оспівану поетом рідну землю, шевченківський край.
В АТО перебував на протязі пів року, 10 лютого вже мала бути ротація,
Юрія чекали вдома, адже на 14 лютого, на день закоханих, було заплановане
весілля його улюбленої донечки. Не судилося … Весілля довелося відкласти,
дружина мчить у потязі до свого чоловіка і ридає всю дорогу, завчасно, щоб
не показати йому своїх сліз …
Батальон, де служив Юрій, брав участь у боях під Чернухіно, де з 30
січня 2015 р. загострилася обстановка. Він розповідає: «6 лютого на нас пішли
російські танки, це росіяни, я бачив їх, – як от зараз бачу вас, танки російські,
я їх бачив, – хвилюється Юра, – хай там Путін не розповідає, ніби їх немає!
Серед наших були великі втрати, багато поранених повивозили, та багато ще
залишилось, були й 200-ті. Село було повністю розбомблене, сховатися не
було де. Снайпер попросив мене щоб я зі своїм кулеметом вивів його на
точку. Ми лише підійшли і тут нас накрило… вдарили з РПГ, він 200-й, а
мені відірвало ногу». Хлопці підібрали Юру і повезли до Дебальцевого, як
він каже – «їхав всю дорогу в обнімку з 200-м, щоб як будуть обстрілювати,
то хоч якийсь захист був», звідти – до Артемівська і далі до Львова у
військовий госпіталь ЗОК.