В’ячеслав Кравченко

5В’ячеслав Кравченко, 1967 р.н. живе зі своєю родиною у с. Каланчак в

Херсонській області, в 20 кілометрах від теперішнього тимчасового кордону,

тому початок анексії Кримського півострова наш герой бачив на власні очі.

Зараз у госпіталі біля нього дружина Зоя, у подружжя двійко дітей – Аліна 14

р. та Лілія – 20 р. Працював охоронцем в музичній школі. На питання як

попав на війну, милою східною говіркою відповідає: «Утік од жінки», – і

намагається сміятися, та заходиться хриплим кашлем, дихати йому ще важко,

– «пішов добровольцем. Першу медкомісію не пройшов, на другу явився,

заплатив лікарю і пішов 1 лютого 2015 року. У нас там ніхто не хоче йти, всі

бояться. Попав в “учебку” в Полтаві, пробув там місяць, вивчився за

спеціальністю «зв’язківець», та я ж іще й шофер. Потім перевели мене в

Миколаїв в 79-ту аеромобільну десантну бригаду. Воюваві під Донецьком – в

Курахово, в Мар’їнці, Новотроїцькому, Волновасі, Володарському – всю

Донецьку область об’їздив. І під «бомбьожками» були, все бачили. Отримав

травму під Володарськом: їхали з командиром в машині, поверталися з

виконання бойового завдання, часа в 15-16 вечора 31.10.15 р. Вспишка – і

все, очнувся у вертольоті, коли мене переправляли в госпіталь в Маріуполь».

Коли В’ячеслав не відповів на дзвінок, Зоя Борисівна відчула щось неладне.

За її словами, якщо таке траплялося раніше, то вся сім’я переживала

за батька. «Кожного дня телефонував. Навіть, коли десь на завданні, то

попереджає мене, що не буде відповідати. Я вже знала, якщо не бере трубку,

то і не спимо, заспокійливе п’ємо і ждем, коли подзвонить», —

розповіла вона. Коли я запитала Володю як же він видряпався з того світу,

той сказав: дружина молилася, весь Каланчак молився щоб Господь

помилував.

01.11.2015 р. Володю перевезли в Дніпропетровськ, в госпіталь імені

Мечнікова. Стан його був надважким, у нього остання стадія травми хребта,

яка може тільки бути. Діагноз: політравма, закрита ЧМТ, струс головного

мозку, закрита позвоночна спинно-мозкова травма, переломовивих

D3, множинні переломи остистих відростків, забій стиснення спинного мозку,

переломи ребер, контузія легенів – вони були згорнуті, розкривалися два

тижні, забій серця, двосторонній пневмоторакс.

В Дніпропетровську стан Славка стабілізували і привезли літаком до

Львова. Тут його прооперували, операція тривала 6 годин. Коли ми

відвідували Славка, він ще температурив, та до нього вже навідувались

реабілітологи, так що треба вставати!

В’ячеслав отримав шанс на життя, тому ми маємо допомогти

нашому герою.

Це ви можете зробити, перерахувавши гроші на картку Приватбанку:

41 49 49 78 13 91 67 09 (Кравченко Зоя Борисівна).

Дякую Катерині Кадер за використану інформацію.