Володимир Гера

5Володимир Гера проживав у селі Чернилява. Закінчив із червоним дипломом Академію сухопутних військ

гетьмана Сагайдачного. Розвідник-навідник 24-ї механізованої бригади. Коли вирушав в зону бойових дій, нічого

не сказав мамі. Про його подвиг та поранення вона дізналася від бойових побратимів.

1 вересня 2014 він прикривав відхід майже 400 своїх товаришів, які потрапили у кільце

оточення російськими військовими під Лутугиним. Завдяки його діям вояки 24-ї, 30-ї та

80-ї бригад вийшли з оточення, при цьому було втрачено практично всю техніку, загинули

десятки людей. Лейтенант Гера прикривав відхід, зайнявши позицію на околиці

Лутугиного у 12-поверховому корпусі металургійного заводу. Частинам з оточення йти

довелося під постійними обстрілами із «Градів», коли припинялися обстріли із них, над

районом відходу літали та обстрілювали російські «Мі-24».

Евакуацією Володимира здійснював побратим Роман Шевчук родом з Рівного, який сам

зазнав важкого поранення і стікаючи кров’ю, тягнув його за здорову руку майже 2

кілометри. У Шевчука самого одна рука не працювала, потім і в ногу потрапив осколок,

він продовжував тягти Геру з кровотечею із ноги. Коли обстріли поновлювалися,

прикривав лейтенанта собою. Знайшов його навіть після того, як їх ударною хвилею

розкидало на 100 метрів. Знайшли їх бійці 24-ї бригади.

Володимиру уламком наскрізь пробило праву руку, повністю роздробило кістку, поламані

два ребра, зачепило легеню, уламок застряг у хребті. У харківській лікарні зробили дві

операції, щоб врятувати руку. Через пошкодження спинного мозку не може ходити, також

уламок розробив п’ятий і шостий хребці грудного відділу хребта.

17 лютого 2015-го доставлений до Німеччини за гроші, зібрані волонтерами, німецькі

лікарі здійснюють лікування безкоштовно в Дрездені.

Нагороди:

  • недержавною нагородою — медаллю «За оборону рідної держави» (23.9.2014)
  • орденом Богдана Хмельницького III ступеня (березень 2015)