Василь Чекман

Василь Чекман, 1983 р.н., мешканець села Сокіл

кам’янець-Подільського р-ну Хмельницької області. Василь працював

слюсарем в колгоспі, одружився, виховували з дружиною Інною двійко

діточок – Настю 7 та Іванка – 3 рочків. Та за 4-м призовом пішов до війська.

В учебці на Житомирському полігоні здобув військову спеціальність

«заряджаючий» гаубиці (152 мм). 4 вересня 2014 року (рівно рік тому) попав

в зону ведення бойових дій, отримав звання сержанта. Воював під Попасним,

потім Василя перевели з 26-ї в 44-ту бригаду і в Сєверодонецьк Луганської

області. На виконання Мінських домовленостей про відвід важкої артилерії

(2-ї Мінські переговори) в частину, де служив Василь, приїхали

представники ОБСЄ, вишикували техніку в колону і вивели за Артемівськ – в

25-ти кілометрову зону, протягом години була забезпечена можливість

артилерії повернутись назад. Бійці виїжджали на бойові чергування на дві

доби, потім повертались на один день на перепочинок в розташування

бригади і потім знову їхали на «передок». Саме під час такого виїзду на

бойові позиції на передовій Василь отримав важке поранення хребта.

Втратив свідомість, пам’ятає вже як летів в гелікоптері у Харків, звідти його

літаком доправили до Києва в нейрохірургічний відділ клініки нейрохірургії і

неврології ГВМКЦ «ГВКГ» МО України з діагнозом: стан після відривного

крайового перелому тіла С5 хребця зі зміщенням кісткового уламка в

вертербральний канал, перелом поперечного відростку і верхнього

суглобового відростку С6, травматичне пошкодження диску С5-С6. Забій

спинного мозку важкого ступеню. Посттравматичний тромбоз

проксимального відділу правої хребцевої артерії. Порушення рухів в

кінцівках, функцій тазових органів. Тут зробили 2 операції: вставили

металічну конструкцію в хребет: титанові дроти ззаду, а спереду – титанову

сітку.

Василь лежачий, руки не працюють, біля нього три місяці, не

відходячи, перебуває дружина, діти вдома зі свекрухою. 1 вересня доця

Настуня пішла в другий клас, Василь та Інна дуже шкодують, що цього року

не змогли провести свою красуню до школи і скучають за синочком. Та

попереду важка реабілітація і батьки ще не скоро повернуться додому.