Роман Гаврильчак

img_8584Роман Гаврильчак з м. Новояворівськ, народився 23 лютого 1984 року. Він

кадровий військовий, закінчив Львівську Академію Сухопутних військ імені

гетьмана Сагайдачного. Розповідає свою історію Роман уривками, дихає

важко. До ЗСУ пішов за контрактом. Перед тим, як направитись в АТО, його

батальон утримував блок-пост у Чернігівській області. Воювали у

Довжанську, Зеленопіллі. По 2-й ротації – Лисичанськ, 29-й блок-пост, у бою

за 32-й блок-пост загинули з його батальону 8 бійців. Наступна ротація була

в кінці листопада. Роман поїхав приймати техніку на Житомирський

танковий завод, з 9 танків, які отримав, лише 3 були на ходу, стабілізатори на

приладах полетіли, пушки відмовляли. Потім виїхав в Харківську область

на навчання. 20 січня – в зону АТО. Перебували в Лисичанську, в

Артемівську, 10 лютого виїхали в Донецьку область, на другий день – на

операцію. Мали зачистити с. Логвиново. Рома каже, що команди їм віддавали

«чорт- які», як пройшло – невідомо. «На другий день, – розповідає він, –

зранку знову ті самі кола, а з обіду відступ у Луганське. Через те, що ніби

«провалили операцію», ротного викликали в штаб сектору «С» сказали, що

подадуть в суд на нас всіх, хоча другої лінії наступу не було, працювала

мінометка, пушки 120 мм, ми не могли зайти в село. Сховались в підвалі

магазину і чекали вказівок. Ротний повернувся о пів на шосту і сказав, що

треба йти займати позиції під обстрілом. Ми вирішили відійти хоч від лінії

обстрілу. Стали відправляти по одній машині, в декого ломалися. Я останню

відправив, аж дивлюсь: двоє людей в підвалі. Я побіг за ними і в той час

дзвонив ротному щоб почекали, погрузились в джип ротного, 2 хвилини

їхали. Удар я прийняв на голову, машину відкинуло і вона ударилась в танк.

(В цьому самому «Ніссані» ротного вже лежав поранений Михайло Ляля).

Був компресійний удар, «бронік» не дав хребту вигнутися і розтрощило

хребці, дістав гематому голови. Старався дзвонити старшині, з 30-ї бригади

лікарі завезли у Артемівськ, там поставили лангет на пошкоджену руку,

вкололи обезболююче і гвинтокрилом – у Дніпропетровськ, звідти – у Київ,

у Центральний військовий госпіталь. Діагноз: важка поєднана хребетно-

торако-скелетна травма, закрита хребето-спинно- мозкова травма,

компресійно уламковий перелом тіла Th5 хребця зі стисненням і забоєм

спинного мозку на цьому рівні, перелом поперечних відростків Th5, Th6, Th7

хребців справа, Th6 зліва. Франкель А. Переломи ребер, лівобічний

гемоторакс, перелом обох кісток лівого передпліччя.

Нажаль, призначене лікування у КЦВГ негативно позначилось на стані

Романа: відмовили нирки, печінка, почався гідроденіт, різали, 5 разів міняли

антибіотик. Звідти Роман перебрався у Інститут нейрохірургії імені академіка

А.П. Ромоданова НАМН України. Тут хлопцеві спершу вилікували нирки,

руку, яку за 2,5 місяці ніхто так і не складав. Зробили операцію на хребті

(лікар Ямінський Юрій Ярославович). Ввели в хребет гель і використовують

електростисмулятор. Зараз у Романа сильний біль в ногах, спастика.