Олексій Кондратенко
Олексій походить із села Червоний Лан Малинського району
Житомирської області. Хлопець 1984 р.н., неодружений, сирота. До війни
працював зварювальником, жив як всі – працював, мріяв, мав плани на
майбутнє, які перекреслила війна.
Був мобілізований на АТО 23 серпня, попав у 30-ту механізовану
Новоград Волинську бригаду розвідником. 4-5 лютого декілька мобільних
груп терористів — переважно «підрозділи ЛНР» — під прикриттям
мінометного вогню намагалися форсувати Сіверський Донець поблизу
Щастя. У всіх випадках українською артилерією групи противника були
зупинені та відкинуті на вихідні рубежі. А 6 лютого бійці 30-тки
супроводжували колонну автомобілів, яка везла людей, матеріали та речі для
облаштування нового додаткового блокпосту біля Щастя. Попали під обстріл
бойовиків. Олексія поранило одним із перших. Осколок, який влетів в його
тіло знищив всю його ліву частину, прошив живіт, пошкодив внутрішні
органи, йому видалили селезінку. Множинні дрібні осколки поранили
голову.
Та найгірше – хлопець втратив руку і отримав важкі поранення від вибуху в
ногу.
На полі бою хлопцеві стягнули джгутами руку і ногу та доправили його
до лікарні у Біловодську, звідти – у Харків, та одразу у Львів, з 8 лютого він
вже перебуває на лікуванні у військовому госпіталі ЗОК.
Скільки горя принесла війна нашому народу. Коли бачиш таких
молодих людей скаліченими, пораненими на лікарняних ліжках, серце
стискається в жменьку … А особливо, коли ці хлопчики такі, як Олексійко з
чистим поглядом, з незаплямованим сумлінням в простоті душі. Він такий
скромний, що історію про його лікування нам докладніше розповів сусід по
палаті!
Для небайдужих, які можуть і хочуть допомогти бійцеві, номер картки –
5168 7572 8611 2877 Кондратенко Олексій Володимирович.