Олексій Кондратенко

Олексій походить із села Червоний Лан Малинського району

Житомирської області. Хлопець 1984 р.н., неодружений, сирота. До війни

працював зварювальником, жив як всі – працював, мріяв, мав плани на

майбутнє, які перекреслила війна.

Був мобілізований на АТО 23 серпня, попав у 30-ту механізовану

Новоград Волинську бригаду розвідником. 4-5 лютого декілька мобільних

груп терористів — переважно «підрозділи ЛНР» — під прикриттям

мінометного вогню намагалися форсувати Сіверський Донець поблизу

Щастя. У всіх випадках українською артилерією групи противника були

зупинені та відкинуті на вихідні рубежі. А 6 лютого бійці 30-тки

супроводжували колонну автомобілів, яка везла людей, матеріали та речі для

облаштування нового додаткового блокпосту біля Щастя. Попали під обстріл

бойовиків. Олексія поранило одним із перших. Осколок, який влетів в його

тіло знищив всю його ліву частину, прошив живіт, пошкодив внутрішні

органи, йому видалили селезінку. Множинні дрібні осколки поранили

голову.

Та найгірше – хлопець втратив руку і отримав важкі поранення від вибуху в

ногу.

На полі бою хлопцеві стягнули джгутами руку і ногу та доправили його

до лікарні у Біловодську, звідти – у Харків, та одразу у Львів, з 8 лютого він

вже перебуває на лікуванні у військовому госпіталі ЗОК.

Скільки горя принесла війна нашому народу. Коли бачиш таких

молодих людей скаліченими, пораненими на лікарняних ліжках, серце

стискається в жменьку … А особливо, коли ці хлопчики такі, як Олексійко з

чистим поглядом, з незаплямованим сумлінням в простоті душі. Він такий

скромний, що історію про його лікування нам докладніше розповів сусід по

палаті!

Для небайдужих, які можуть і хочуть допомогти бійцеві, номер картки –

5168 7572 8611 2877 Кондратенко Олексій Володимирович.